Жизнь Степана Бандеры: терроризм, фашизм, геноцид, культ - Гжегож Россолински-Либе

1893 П.С. Гончарук, 3 історії колективізації сільського господарства західних областей Українська РСР (Київ: Наукова думка, 1976). Издание можно найти в нескольких библиотеках Украины и других стран. Другими книгами 34 ОУН, изданными под советскими обложками, были, например, резолюции П'ятого Великого Збору ОУН - в книге Матеріали XXV з'їзду Комуністичної партії України (Київ: Політвидав України, 1976), а также сборник статей Ярослава Стецько, Евгения Орловского, Олега Днепровского и других - в книге Переяслав-Хмельницький і його історичні пам’ятки (Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1972).

1894 Motyka, Ukraińska partyzantka, 560; Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951), 14-15; Віталій Масловський, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982), 8-15.

1895 Наиболее важные публикации Галана: “3 хрестом чи з ножем?”, (под псевдонимом Володимир Расович), Вільна Україна, 8 квітня 1945, 5; Люди без батьківщини (Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1952); На службі у Сатани (Київ: Державне видавни-

цтво художньої літератури, 1952); Лицарі насильства і зради (Київ: Радянський письменник, 1973).

1896 Motyka, Ukraińska partyzantka, 562.

1897 Ibid, 562.

1898 “Допрос Богдана Сташинского,” 6 and 7 September 1961, BA Koblenz В 362/10141, 38-39, 41-43; Motyka, Ukraińska partyzantka, 564-66. Об имени Лукашевича см. “Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура - вбивці письменника Ярослава Галана,” Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1.

1899 Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1-2; Львовская правда, 16 жовтня 1951, 3-4; Вільна Україна, 16 жовтня 1959, 3; Вільна Україна, 17 жовтня 1959, 3.

1900 “Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура - вбивці письменника Ярослава Галана," Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1-2; “Судебный процесе по делу участника оуновской банды Стахура - убийцы писателя Ярослава Галана,” Львовская правда 16 жовтня 1951, 3.

1901 Биографии Галана и посвященные ему историко-литературные публикации: Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951); Анатолий Елкин, Ярослав Галан (Москва: Советский писатель, 1955); Григорій Кулінчук, Ярослав Галан (Київ: Дніпро, 1965); Владимир Беляев, Анатолий Елкин, Ярослав Galan (Москва: Молодая гвардия, 1971); Ярослав Галан у фотографіях (Lviv: Kamenіаг, 1977); Л.А. Дашківська, Ярослав Галан і театр (Київ: Наукова думка, 1978); Віталій Масловсь-кий, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982).

1902 Б. Василевич, Пост Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1967).

1903 Леонид Луков (режиссёр), Об этом забывать нельзя, Киностудия им. Горького, 1954.

1904 Валерий Исаков (режиссёр), До последней минуты, Одесская киностудия, 1973.

1905 Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Der Raum der Stadt Lemberg in den Schichten seiner politischen Denkmäler” Kakanien Revisited, 20 December 2009: 7.

1906 Яків Чегельник, Юрій Скрипченко, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1996), 3-36. См. также Д. Сапіга, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1975), 5-15.

1907 Чегельник, Літературно-меморіальний музей, 36. В путеводителе музея, изданном в 1975 году, было указано, что работы Галана переиздавались семьдесят раз тиражом в два с половиной миллиона экземпляров. См. Сапіга, Літературно-меморіальний музей, 15.

1908 Павло Житенко, “Смерть і вічне прокляття бандитам!” Вільна Україна, 16 червня 1946, 6.

1909 David Marples, Heroes and Villains. Creating National History in Contemporary Ukraine (Budapest: Central European University Press, 2007), 155, 158; Rossoliński-Liebe, Der Raum der Stadt, 7.

1910 30 декабря 1952 года министерство культуры УССР запретило возведение памятников без согласования с властями. См. К. Крепкий, завотделом пропаганды в обкоме КПУ - М.К. Лазуренко, секретарю обкома КПУ, март 1957, ДАЛО, ф. 3, оп. 6. спр. 97, 40.

1911 ДАЛО, ф. 3, оп. 6, спр. 97, 39-40.

1912 ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 22.

1913 Я рассматривал только районы Львовской области. Памятники, посвященные непосредственно Красной армии, не были включены в этот перечень, cf. ДАЛО, ф. 3, оп. 10. спр. 111, 7-82. Статистика по памятникам, установленным в других районах Западной Украины, может быть другой.

1914 ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 7, 8, 9, 24, 25, 45.

1915 Там же, 9, 13-14, 16-17, 18, 20, 36, 46, 49, 52, 56, 57. На мемориальной табличке, установленной на памятнике в Пустомытах, “украинские националисты” не упоминаются, но секретарь КУП Пустомытовского района заявил, что памятник посвящен жертвам “немецких фашистов и украинских националистов.”

1916 Там же, 57-59, 63, 65, 66, 69, 82.

1917 Полный список памятников во Львовской области см. ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 7-82.

1918 Книгу совместного авторства см. Владимир Беляев, Михаил Рудницкий, Под чужими знамёнами (Москва: Красное знамя, 1954).

1919 См., например: Євген Шеремет, Українці за фахом (Київ: Товариство “Україна,” 1980), 4; Клим Дмитрук, Без Батьківщини (Kiev: Київ: Дніпро, 1984), 101.

1920 Дмитрук, Без Батьківщини, 126.

1921 Владимир Беляев, Формула яда (Москва: Советский писатель, 1972), 42. Сам документ см. стр. 181 и др. выше, и ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 15-89. Черные списки см. ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 58.

1922 Дмитрук, Без Батьківщини, 48; Беляев, Под чужими знамёнами, 39-40; Владимир Беляев, Я обвиняю! (Москва: Издательство политической литературы, 1978), 57; Dieter Schenk, Der Lemberger Professorenmord und der Holocaust in Ostgalizien (Bonn: Dietz, 2007), 255; Wachs, Der Fall, 207-8.

1923 О Трощинском см., например, В.П. Трощинський, Найманці фашизму: (Українські буржуазні націоналісти на службі гітлерівців у міжвоєнний період 1921-1939 rr.) (Київ: Наукова думка, 1981). О Чередниченко см, например, Віталій Чередніченко, Націоналізм проти нації (Київ: Політвидав України, 1970), и Анатомія зради. Український буржуазний націоналізм - знаряддя антирадянської політики імперіалізму (Київ: Політвидав України, 1978). Слова Нордена цитируют как источник в Чередніченко, Націоналізм проти нації, 94.

1924 Дмитрук, Без Батьківщини, 52, 83,99, 104; Беляев, Под чужими знамёнами, 41.

1925 Р. Shafeta, People and Cains: Essays, Articles, Pamphlets (Kiev: Politvidav