Жизнь Степана Бандеры: терроризм, фашизм, геноцид, культ - Гжегож Россолински-Либе

82 О методологии использования показаний выживших и протоколах советских допросов см. Vladimir Solonari, “Patterns of Violence. The Local Population and the Mass Murder of Jews in Bessarabia and Northern Bukovina, July August 1941,” Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History Vol. 8, No. 4 (2007): 753-55; Jan Grabowski, Hun for the Jews. Betrayal and Murder in German-Occupied (Bloomington: Indiana University Press, 2013), 11-15; Grzegorz Rossolinski-Liebe, “Der Verlauf und die Täter des Lemberger Pogroms vom Sommer 1941. Zum aktuellen Stand der Forschung,” Jahrbuch für Antisemitismusforschung 22 (2013): 210-11; Alexander Prusin, ‘“Fascist Criminals to the Gallows!’: The Holocaust and Soviet War Crimes Trials, December 1945-February 1946,” Holocaust and Genocide Studies Vol. 17, No. 1 (2003): 1-30; Tanja Penter, “Collaboration on Trial: New Source Material on Soviet Postwar Trials against Collaborators,” Slavic Review Vol. 64, No. 4 (2005): 782-90. Первая монография о Второй мировой войне в Украине, в которой использованы свидетельские показания выживших, была написана Франциской Брудер, см. Franziska Bruder, "Den ukrainischen Staat erkämpfen oder sterben!" Die Organisation Ukrainischer Nationalisten (OUN) 1929-1948 (Berlin: Metropol Verlag, 2007). В ранних публикациях историки не использовали свидетельские показания выживших, а опирались в основном на немецкие и советские документы. См., например, Armstrong, Ukrainian Nationalism; Dieter Pohl, Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien 1941-1944. Organisation und Durchführung eines staatlichen Massenverbrechens (Munich: Oldenbourg, 1997); Frank Grelka, Die ukrainische Nationalbewegung unter deutscher Besatzungsherrschaft 1918 und 1941/42 (Wiesbaden: Harrassowitz, 2005).

83 Ср. ОУН в світлі постанов Великих Зборів (Б.м.: Закордонні частини Організації Українських Націоналістів, 1955), 44-45 с оригинальной публикацией 1941 года ”Постанови II-го Великого Збору Організації Українських Націоналістів,” ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 926, 199.

84 “Про внесення виправлень до фільму ‘Вбивця відомий,”’ ЦДАГО, ф. 1, оп. 25, спр. 869, 32, опубликовано в Любовь Крупник, “Формування світоглядних установок про Другу світову війну засобами радянського кіно (материалы ЦДАГО Украины, 1973 г.),” Молода Нація. Альманах, Т. 41, № 4 (2006): 116-17.

85 См. B.F.Sabrin, Alliance for Murder. The Nazi-Ukrainian Nationalist Partnership in Genocide (New York: Sarpedon, 1991), 172. О Шептицком см. Julian J. Bussgang, “Metropolitan Sheptytsky: A Reassessment,” Polin. Studies in Polish Jewry 21 (2009): 401, 404; Джуліан

Буссганг, Митрополит Шептицький: Ще один погляд на життя й діяльність (Львів: Друкарські куншти 2009), 18, 19. Я благодарен Марко Цариннику за это замечание. Меня также ввела в заблуждение фотография, опубликованная в Alliance for Murder. См. Grzegorz Rossoliński-Liebe, “The ‘Ukrainian National Revolution’ of Summer 1941,” Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History Vol. 12, No. 1 (2011): 98.

86 Микола Климишин, В поході до волі (Детройт: Українська книгарня, 1987), 1:333.

87 Євген Стахів, Крізь тюрми, підпілля й кордони (Киев, Рада, 1995), 100.

88 Об “Украинской национальной революции” см. главу 4, а также Rossoliński-Liebe, “Ukrainian National Revolution”, 83-114.

89 Об истории CŻKH и других учреждений, которым в ранний послевоенный период удалось собрать показания выживших, см. Jockusch, Collect and Record!, 5-7, 36-37, 89-98.

90 См. параграф “Геноцид. Массовое насилие. Сложности при изучении Холокоста” в этом введении.

91 Володимир Сергійчук, Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959), Т. 1-3 (Київ, Віпол, 2009). Трудно оценить, насколько избирательной была редактура в изданных Сергийчуком книгах, равно как и в изданиях Академии наук Украины.

92 Christoph Mick, Kriegserfahrungen in einer multiethnischen Stadt: Lemberg 1914—1947 (Wiesbaden: Harrassowitz, 2010); Максим Гон, Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935-1939) (Рівне: Волинські обереги, 2005), Timothy Snyder, The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999 (New Haven: Yale University Press, 2003), Sketches from a Secret War. A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine (New Haven: Yale University Press, 2005); Potocki Robert, Polityka państwa wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 193(1-1939 (Lublin: Instytut Europy Środkowo Wschodniej, 2003); Jerzy Tomaszewski, Ojczyzna nie tylko Polaków. Mniejszości narodowe w Polsce w latach 1918-1939 (Warsaw: Młodzieżowa Agencja Wydawnicza, 1985).

93 Frank Golczewski, Deutsche und Ukrainer 1914-1939 (Paderborn: Ferdinand Schoningh, 2010).

94 John-Paul Himka, Socialism in Galicia: The Emergence of Polish Social Democracy and Ukrainian Radicalis (1860-1890) (Cambridge: HURI, 1983), “Serfdom in Galicia,” Journal of Ukrainian Studies Vol. 9, No. 2 (1984): 3-28, Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century (Basingstoke: Macmillan, 1998); Ярослав Грицак, Нарис історії України. Формування модерної української науії ХІХ-ХХ вв. (Київ: Генеза, 2000).

95 Natalia Yakovenko, “Choice of Name versus Choice of Path: The Names of Ukrainian Territories from the Late Sixteenth to the Late Seventeenth Century,” in A Laboratory of Transnational History: Ukraine and Recent Ukrainian Historiography, ed. Georgiy Kasianov and Philipp Ther (Budapest: Central European University Press, 2009), 117-48; Andreas Kappeler, “From an Ethnonational to a Multiethnic to a Transnational Ukrainian History,” in A Laboratory of Transnational History, ed. Kasianov, 51-80; Mark von Hagen, “Revisiting the Histories of Ukraine,” in A Laboratory of Transnational History, ed. Kasianov, 25-50.

96 Богдан Боцюрків, Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939-1950) (Львів: Вид-во Українського католицького університету, 2005).

97 Antony Polonsky, The Jews in Poland and Russia, 1350-2008, Vol. 1-3 (Oxford: The Littman Library of Jewish Civilization, 2010-12).

98 Armstrong, Ukrainian Nationalism; Roman Wysocki, Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów: Geneza, struktura, program, ideologia (Lublin: Wydawnictwo uniwersytetu Marie Curie-Skłodowskiej, 2003); Bruder, “Den ukrainischen Staat”.

99 Marco Carynnyk, “Foes of our rebirth: Ukrainian nationalist discussions about Jews, 1929-1947,” Nationalities Papers Vol. 39, No. 3 (2011): 315-52.

100 Alexander Motyl, The Turn to the Right: The Ideological Origins and Development of Ukrainian Nationalism, 1919-1929 (New York: East European Monographs Boulder, 1980); Tomasz Stryjek, Ukraińska idea narodowa okresu międzywojennego: Analizy wybranych koncepcji (Wrocław: FUNNA, 2000).

101 Grzegorz Motyka, Tak było w Bieszczadach: Walki